Село прощалося з Героєм

Війна, що розпочалась на Донбасі відразу після анексії Криму, продовжує нести страшні звістки в українські родини. Страшно визнавати, що в двадцять першому столітті в Україні від рук терористів з сусідньої держави гинуть наші молоді хлопці. На даний час немає точної цифри жертв цієї війни, але, за різними підрахунками, нам вона вартує вже понад 300 життів військових та мирних громадян.
На жаль, не оминула гірка біда й Ізяславщину. Минулого тижня трагічне повідомлення надійшло в с.М’якоти в сім’ю Чепелюків. 3 липня в результаті смертельного поранення під час виконання бойового завдання в районі проведення антитерористичної операції під Слов’янськом загинув сержант високомобільних десантних військ Чепелюк Володимир Миколайович. Проводжали в останню путь Героя у неділю, 6 липня. Розділити біль непоправної втрати разом із родиною зібралось близько тисячі люду. Аби віддати шану нашому земляку, прибули колеги-військовослужбовці, жителі сусідніх сіл та районного центру. Ховали Володимира Чепелюка на місцевому кладовищі з державними почестями під постріли військового салюту та з вигуками «Герої не вмирають!». Разом із рідними та близькими плакало усе село, навіть чоловіки не могли стримати сліз. Але ніщо не може зрівнятися із материнським болем…
Чепелюк Володимир Миколайович народився в с.М’якоти 14.05.1992 року. Зростав у рідному селі разом із сестрою та братом. Після закінчення дев’ятого класу, вступив на навчання до Острозького обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Закінчив даний заклад у 2009 році. Мав гарні успіхи. Мріяв стати десантником. Тому в 2011 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив у 80-му окремому аеромобільному полку ВЧ А-0284 м.Львів. Далі продовжив військову службу вже за контрактом. Перебував на посаді старшини роти. Як говорить командир частини полковник Віктор Копачинський, Володимир був відмінним бійцем. Будучи сержантом, бездоганно, на рівні офіцера, володів військовою справою, користувався авторитетом серед колег та мав твердий характер, притаманний справжньому чоловікові – захиснику Вітчизни. З перших днів АТО був у зоні її проведення. Рухаючись на БТРі, його життя обірвав вибух гранати, випущеної з РПГ терористом, який перебував на даху будинку.
Ми висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого, розділяємо гірку втрату,  відчуваємо біль серця, яке наш Герой віддав за Україну, за нашу свободу і майбутнє. Слава Герою! Хай буде проклята війна…
В.Сложинський