Пам’ять про Героя буде повік…

     24 січня минуло півроку, як героїчно відійшов у вічність справжній воїн, патріот української землі, сержант-спецпризначенець 140 Центру сил спеціальних операцій (м.Хмельницький) Василь Кобернюк. На знак вічної пам’яті та скорботи за полеглим бійцем, 23 січня у рідній школі Василя, Ізяславській ЗОШ І-ІІ ст. №4, відбулось відкриття його меморіальної дошки.
     Згадати подвиг, висловити співчуття та щиру вдячність мамі та родині Василя Кобернюка на території навчального закладу зібрались рідні солдата, голова районної ради Михайло Борисюк, перший заступник голови райдержадміністрації Павло Ковальчук, міський голова Валентин Паньковський, учнівський та трудовий колективи школи, його бойові товариші, друзі, знайомі та просто небайдужі ізяславчани. 
     Скорботний захід розпочався традиційно для нашого неспокійного часу – звучанням Гімну України та хвилиною мовчання за полеглими на війні. Далі до слова було запрошено директора школи Галину Сліворську, яка розповіла про роки навчання Героя в стінах школи. З її слів, майбутній захисник України мав гарні успіхи в навчанні, а найбільше любив спорт, особливо футбол. За час навчання в школі, з 1990 по 1999 рік, він приймав активну участь у різноманітних шкільних, районних та обласних спортивних змаганнях. До цього часу в школі зберігаються різноманітні грамоти та нагороди, які він здобув. Постійні тренування та наполегливість відобразились і на його подальшій професії. Маючи гарні фізичні показники, вже в дорослому віці він був одним із ключових гравців районного футбольного клубу «Горинь». Крім того, Вася був доброю та чуйною людиною, ніколи не залишав друзів у біді та з повагою ставився до старших. На завершення своєї розповіді, Галина Михайлівна подякувала Валентині Василівні, мамі воїна, за те, що зростила та виховала такого мужнього і відважного борця за незалежність України, який віддав своє життя заради миру на нашій землі. Також керівник школи подякувала й всім батькам та учням, які підтримали пропозицію щодо встановлення на стіні школи пам’ятної меморіальної дошки колишньому випускнику та безпосередньо меценату, депутату міської ради Олегу Романюку, який профінансував її виготовлення.
     Після виступу директора школи, право відкрити меморіальну дошку Василю Кобернюку було надано директору школи Галині Сліворській, міському голові Валентину Паньковському, президенту шкільного парламенту Іванні  Кирилюк та бойовому побратиму Василя. Одразу після цього благочинний храмів Ізяславського округу УПЦ КП, протоієрей о.Володимир Ковальчук звершив поминальну літію за загиблим Василем Кобернюком і всіма полеглими за свободу та незалежність України, а також провів обряд освячення меморіальної дошки.
     Далі перед присутніми виступили керівники району та міста. Зокрема, вони відзначали, що подвиг молодого бійця назавжди залишиться у пам’яті жителів Ізяславщини. «Відкриваючи цю меморіальну дошку, ми увічнюємо в історії своєрідне послання для теперішніх і майбутніх поколінь. Це – літопис подвигу молодої людини, яка планувала своє майбутнє, могла стати міцною опорою для рідних, їх втіхою і радістю. Але так не судилося… Відважний боєць віддав своє життя за Україну, за її територіальну цілісність…»,– зазначив голова районної ради Михайло Борисюк. Представники влади закликали підростаюче покоління брати приклад з таких героїв, як Василь Кобернюк, аби в мирному майбутньому прославляти нашу вільну Україну та рідне місто. Також посадовці вшанувати світлу пам’ять воїна та вклонились його родині, які втратили свого сина та брата. Зі свого боку вони дали обіцянку, що допомагатимуть їм вирішувати всі болючі питання та зроблять усе можливе, аби підтримка влади для них була справді відчутною, а пам’ять про їх сина та брата була нетлінною.
     Про службу в ЗВК №58, де 4 роки напередодні відбуття в зону АТО працював Василь Кобернюк, розповів його колега Микола Ємельянов, який, до речі, знав Василя з дитинства, адже тоді працював вчителем фізичної культури в даному закладі, а спогадами про останні дні товариша у зоні АТО поділилися бойові побратими. 
Закінчилась лінійка урочистим покладанням квітів до меморіальної дошки, яка тепер стала символом безсмертної пам’яті про Героя. Далі знайомство з життєвим шляхом Василя продовжилось в приміщенні школи, де створений куточок пам’яті найвідважнішого її випускника. На стіні, в приміщенні школи, розміщені світлини, які розповідають про всю його коротку життєву дорогу – від перших днів у школі до дня загибелі. Учні середніх класів з почуттям патріотизму говорили про свого старшого товариша, і  було видно – вони щиро ним пишаються.
     Під час усього заходу та гірких спогадів на очі у присутніх мимоволі наверталися сльози. Адже захисникові Батьківщини було лише 30. Він не встиг пізнати усіх радощів життя, стояв на порозі створення сім’ї. Минулої осені планував одружитися... Страшна війна завадила реалізувати його життєві плани, завдала непоправного болю його матері, його родині та усім, хто знав Василя Кобернюка. Спи спокійно, наш Герою, пам’ять про тебе не згасне повік…    


В.Сложинський